Справа № 640/3939/19
н/п 2/953/1439/21
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 квітня 2021 року Київський районний суд м. Харкова
у складі головуючого судді Колесник С.А.,
за участю секретаря судового засідання Кудінової К.А.,
представника позивача Вараксіної Н.С. ,
представника відповідача Фроленко В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Харкові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу № 640/3939/19 за позовною заявою Комунального підприємства «Харківводоканал» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за надані послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, –
ВСТАНОВИВ:
20.02.2019 представник позивача КП «Харківводоканал» Івченко К.О. звернулась до суду з позовом до відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , відповідно до якого просила стягнути солідарно з відповідачів на користь позивача заборгованість за надані послуги з централізованого водопостачання та водовідведення в сумі 27 069 грн. 47 коп., з яких: – за надані послуги з централізованого водопостачання за період з 01.01.2013 по 31.12.2018 у розмірі 15184 грн. 54 коп.; – за надані послуги з централізованого водовідведення за період з 01.04.2013 по 31.12.2018 у розмірі 8210 грн. 08 коп.; – інфляційні витрати – 2922 грн. 94 коп.; – 3% річних від простроченої суми – 751 грн. 91 коп. стягнути з відповідача на користь позивача суму судового збору, сплаченого за подання даної позовної заяви у сумі 1921,00 грн.
В обґрунтування заявлених позовних вимог, представник позивача посилалась на те, що відповідачі зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та являються споживачами послуг з централізованого водопостачання та з централізованого водовідведення, облік нарахувань та оплат за які здійснюються за абонентським особовим рахунком № НОМЕР_1 .
В порушення обов`язку щодо своєчасної оплати наданих послуг з централізованого водопостачання та з централізованого водовідведення, ст. 22 Закону України «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення», п.18, 30 Правил № 630 відповідачі неналежним чином виконували зобов`язання з оплати наданих послуг, у зв`язку з чим за відповідачами утворилась заборгованість в сумі 23394 грн. 62 коп., а саме: за надані послуги з централізованого водопостачання за період з 01.01.2013 по 31.12.2018 у розмірі 15184 грн. 54 коп.; за надані послуги з централізованого водовідведення за період з 01.04.2013 по 31.12.2018 у розмірі 8210 грн. 08 коп.
Вказує, що відповідачам було направлене досудове повідомлення з пропозицією погасити борг за надані послуги з централізованого водопостачання у десяти денний термін, однак на момент подання позовної заяви відповідачі не здійснили жодних заходів до повного погашення заборгованості.
На підставі ст.625 ЦК України відповідачам нараховано 2922,94 грн. – суми інфляційних витрат за час прострочення та 751,91 грн. – три проценти річних від простроченої суми. При цьому представник вказує, що що наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
22.06.2016 КП «Харківводоканал» звернулось до Київського районного суду м.Харкова з заявою про видачу судового наказу про стягнення солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_3 заборгованості за надані послуги водопостачання та водовідведення, інфляційних витрат та трьох процентів річних від простроченої суми у загальній сумі 13994 грн. 29 коп., за результатами розгляду якої судом було видано судовий наказ від 19.08.2016.
Ухвалою Київського районного суду м.Харкова від 14.12.2017 вказаний судовий наказ від 19.08.2016 скасовано на підставі п.2 ч.3 ст.100 ЦПК України (діючого до 15.12.2017) роз`яснено право КП «Харківводоканал» на звернення до суду з тими самими вимогами в порядку позовного провадження.
У зв`язку з викладеним представник позивача звернулась до суду з даним позовом.
Заочним рішенням Київського районного суду м.Харкова від 08.05.2019 задоволено позовні вимоги КП «Харківводоканал» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за надані послуги з централізованого водопостачання та водовідведення.
Стягнуто солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на користь Комунального підприємства «Харківводоканал» заборгованість за надані послуги з центрального водопостачання та водовідведення у сумі 27069 грн. 47 коп., а саме: за послуги з централізованого водопостачання – 15184 грн. 54 коп.; за послуги з централізованого водовідведення – 8210 грн. 08 коп.; інфляційні втрати – 2922 грн. 94 коп.; 3% річних від простроченої суми – 751 грн. 91 коп.
Стягнуто у рівних частках з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на користь Комунального підприємства «Харківводоканал» судовий збір по 480 грн. 25 коп. з кожного відповідача (а.с.34-35).
15.12.2020 заявник ОСОБА_4 в особі представника – адвоката Фроленко В.В. звернулась до суду із заявою про перегляд заочного рішення, відповідно до якої просила: поновити строк на подання заяви про перегляд заочного рішення; переглянути та скасувати заочне рішення Київського районного суду м.Харкова від 08.05.2019 по цивільній справі №640/3939/19 за позовом КП «Харківводоканал» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за надані послуги з централізованого водопостачання та водовідведення та призначити справу до розгляду.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.12.2020 справу передано для розгляду судді Колесник С.А.
Ухвалою Київського районного суду м.Харкова від 29.12.2020 поновлено відповідачу ОСОБА_4 строк на подання заяви про перегляд заочного рішення Київського районного суду м. Харкова від 08 травня 2019 року.
Задоволено заяву представника ОСОБА_4 – адвоката Фроленко Вікторії Вікторівни про перегляд заочного рішення від 08.05.2019 по цивільній справі №640/3939/19 за позовом Комунального підприємства «Харківводоканал» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за надані послуги з централізованого водопостачання та водовідведення.
Заочне рішення Київського районного суду м. Харкова від 08 травня 2019 року у цивільній справі №640/3939/19 за позовом Комунального підприємства «Харківводоканал» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за надані послуги з централізованого водопостачання та водовідведення скасовано.
Цивільну справу за позовом Комунального підприємства «Харківводоканал» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за надані послуги з централізованого водопостачання та водовідведення призначено до розгляду в поряду спрощеного позовного провадження з викликом сторін. (а.с.71-73).
Відповідно до ч.1,2 ст.174 ЦПК України при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.
Ухвалою суду від 29.12.2020 відповідачам було встановлено п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.
03.02.2021 до суду надійшла заява відповідача ОСОБА_3 про застосування позовної давності до вимог КП «Харківводоканал» (а.с.79-81).
03.02.2021 представником відповідача ОСОБА_4 – адвокатом Фроленко В.В. подано відзив на позовну заяву (а.с.83-88).
Так, представник відповідача просить стягнути з ОСОБА_4 заборгованість з централізованого водопостачання та водовідведення за період з 01.08.2018 по 31.12.2018, яка згідно зі зведеною карткою абонента становить 1304,49 грн.
При цьому посилається на те, що застосування до ОСОБА_4 солідарної відповідальності зі стягнення заборгованості за надані послуги з централізованого водопостачання та водовідведення в сумі 27069,47 грн. є безпідставними та не відповідає засадам розумності та справедливості цивільного судочинства.
Так, ОСОБА_4 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 лише з 01.08.2018, тобто є споживачем та фактично користується послугами з централізованого водопостачання та водовідведення лише з 01.08.2018, у зв`язку з чим з неї солідарно з іншими відповідачами може бути стягнуто лише заборгованість за надані послуги за період з 01.08.2018 по 31.12.2018, яка становить 1304,49 грн.
15.02.2021 представником позивача подано відповідь на відзив (а.с.113-114).
Представник позивача вказує, що за позовний період відповідачами частково проводились оплати послуг водопостачання та водовідведення, але з`ясувати хто саме з мешканців квартири АДРЕСА_2 сплачував послуги не є можливим, у зв`язку з чим представник позивача просить суд не враховувати доводи представника відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву та задовольнити позов у повному обсязі.
Правом на подачу заперечень представник відповідача не скористалась.
30.03.2021 представником позивача подано до суду розрахунок заборгованості за послуги з централізованого водопостачання та водовідведення за період з 01.02.2016 по 31.12.2018.
У судовому засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просила задовольнити.
Представник відповідача ОСОБА_4 – адвокат Фроленко В.В. у судовому засіданні підтримала доводи, викладені у відзиві на позовну заяву.
Відповідач ОСОБА_3 у судове засідання не з`явився, в матеріалах справи міститься заява про розгляд справи без його участі, просить застосувати до вимог позивача позовну давність (а.с.82).
Відповідач ОСОБА_3 у судове засідання не з`явився, в матеріалах справи міститься його заява про розгляд справи без його участі (а.с.116).
Відповіда ОСОБА_2 у судове засідання не з`явилась, в матеріалах справи міститься її заява про розгляд справи без її участі (а.с.117).
Відповідно до ч.3 ст.211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Частиною 1 ст. 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Частиною 1 ст.4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (ч.1 ст.5 ЦПК України).
Згідно ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до вимог ч.2 ст.77 ЦПК України, предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» на суд покладено обов`язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України (далі – Конвенція), та практику Європейського суду з прав людини (далі – ЄСПЛ) як джерело права.
Згідно з практикою ЄСПЛ змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і, відповідно, правомочностей головних суб`єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства – суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об`єктивно приводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов`язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонами матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.
Суд, вислухавши пояснення учасників судового розгляду, вивчивши подані заяви по суті справи, дослідивши надані документи і матеріали, з`ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті приходить до наступних висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.
Судом встановлені наступні фактичні обставини.
Судом встановлено та сторонами не заперечується, що за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровані: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , (з 01.08.2018), що підтверджується довідкою про зареєстрованих у житловому приміщенні осіб (а.с.19).
З матеріалів справи вбачається, що у КП «Харківводоканал» на ім`я ОСОБА_6 відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_1 .
Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов`язки визначені Законом України “Про житлово-комунальні послуги”.
Згідно зі ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (далі – Закон) житлово-комунальні послуги – результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил. Споживач – фізична чи юридична особа, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу.
Відповідно до ст. 13, 14 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» послуги з централізованого водопостачання та водовідведення віднесено до комунальних.
Приписами п. 5 ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» встановлено, що споживач, серед іншого, зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги в строки, встановлені договором або законом.
Згідно зі ст.68 ЖК України, плата за комунальні послуги у жилому приміщенні, що належить громадянинові, береться, крім квартирної плати, за затвердженими у встановленому порядку тарифами, у строки, визначені угодою сторін. Наймач зобов`язаний своєчасно вносити плату за комунальні послуги.
Відповідно до п. 18 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 року № 630, споживачі зобов`язані оплачувати комунальні послуги. Розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим.
Оплата за надані послуги вноситься щомісячно, згідно норм і тарифів встановлених обласними державними адміністраціями.
Порядок формування та затвердження цін і тарифів на житлово-комунальні послуги встановлені ст.31 Закону України «Про житлово-комунальні послуги».
До повноважень позивача не входить зменшення або збільшення тарифів, встановлених для оплати наданих послуг.
Згідно з п. 8 «Правил надання населенню послуг по водо-теплопостачанню і водовідводу», послуги надаються відповідно до умов договору. Але це не означає, що під час відсутності такого договору, відповідач має право користуватися послугами, що фактично надаються і не оплачувати їх.
Це випливає з положення ст. 11 ЦК України відповідно до якої, цивільні права і зобов`язання виникають не тільки з основ передбачених законодавством, а також з дії громадян.
Такими діями відповідачів є фактичне користування послугами, що надаються позивачем.
Згідно ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Згідно ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Оскільки відповідачі офіційно, у встановленому чинним законодавством порядку не відмовилися від послуг, які надавало їм КП «Харківводоканал», то в них виник обов`язок сплатити ці послуги.
Відповідачі належним чином свої зобов`язання щодо оплати послуг з централізованого водопостачання та водовідведення не виконували, плату за спожиті послуги у повному обсязі не вносили, внаслідок чого у відповідачів перед позивачем утворилась заборгованість за надані послуги з централізованого водопостачання за період з 01.01.2013 по 31.12.2018 у розмірі 15184,54 грн.; за надані послуги з централізованого водовідведення за період з 01.04.2013 по 31.12.2018 у розмірі 8210,08 грн., що підтверджується сводкою карткою абонента (а.с.5-7).
Досліджуючи вимоги позивача в частині періоду виниклої заборгованості, суд зазначає наступне.
Згідно зі ст. 256 ЦК України, позовна давність – це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Частиною 1 ст. 257 ЦК України передбачено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Згідно зі ст. 256 ЦК України позовна давність – це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч. 1 ст. 261 ЦК України).
Відповідно до статті 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 ЦК України).
Відповідно до ч. ч. З, 4 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Суд вважає за можливе задовольнити клопотання відповідача ОСОБА_3 про застосування строку позовної давності до даного позову, оскільки визначений законодавством трирічний строк позивачем було пропущено.
Згідно наданого розрахунку суми заборгованості по особовому рахунку № НОМЕР_1 , відкритому на ім`я ОСОБА_6 , заборгованість за надані послуги з централізованого водопостачання за період з 01.02.2016 по 31.12.2018 становить 9461,52 грн., а за надані послуги з централізованого водовідведення за період з 01.02.2016 по 31.12.2018 – 4787, 66 грн., яка підлягає стягненню з відповідачів на користь КП «Харківводоканал».
При цьому, за приписами ст. 64 ЖК України, члени сім`ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов`язки, що випливають з договору найму жилого приміщення. Повнолітні члени сім`ї несуть солідарну з наймачем майнову відповідальність за зобов`язаннями, що випливають із зазначеного договору.
Відповідно, нарахування за надані послуги проводились на чотирьох зареєстрованих у квартирі осіб за період з 01.02.2016 по 31.07.2018, а з 01.08.2018 по 31.12.2018 на п`яти зареєстрованих у житловому приміщенні осіб, а право вимоги може бути пред`явлено до повнолітніх членів сім`ї.
Щодо позовних вимог в частині стягнення з відповідачів інфляційних витрат та трьох процентів річних за прострочення виконання грошового зобов`язання слід зазначити наступне.
У відповідності до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми.
Правовідношення, в якому замовник зобов`язаний оплатити надану послугу в грошах, а виконавець має право вимагати від замовника відповідної оплати, тобто в якому передбачено передачу грошей як предмета договору або сплату їх як ціни договору, є грошовим зобов`язанням.
В даному випадку правовідносини, які склалися між сторонами є грошовим зобов`язанням і на ці правовідносини поширюється дія ч.2 ст. 625 ЦК України, як спеціальний вид цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов`язання.
Закріплена в п. 10 ч.3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» правова норма щодо відповідальності боржника за несвоєчасне здійснення оплати житлово-комунальних послуг у вигляді пені не виключає застосування правових норм, установлених у ч.2 ст. 625 ЦК України. Інфляційне нарахування на суму боргу за порушення боржником грошового зобов`язання, вираженого в національній валюті та трьох відсотків річних від простроченої суми полягає у відшкодуванні матеріальних витрат кредитора від знецінення грошових коштів у наслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за неправомірне користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, тому ці кошти нараховуються незалежно від сплати ним неустойки (пені) за невиконання або неналежне виконання зобов`язання.
Відтак, враховуючи положення ч. 2 ст. 625 ЦК України, нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Вимагати сплати суми боргу з урахуванням індексу інфляції, а також 3 % річних є правом кредитора, яким останній наділений в силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу.
Нарахування інфляційних втрат здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання.
Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому до розрахунку мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).
У зв`язку із простроченням відповідачем сплати комунальних послуг, позивачем нараховано 2922,94 грн. – індексу інфляції за час прострочення та 751,91 грн. – 3% річних від простроченої суми.
Враховуючи, що нарахування інфляційних втрат на суму боргу не є штрафними санкціями та в даному випадку не застосовується положення ст..258 ЦК України, суд приходить до висновку, що суми нарахувань проведено в межах позовної давності та підлягають задоволенню у повному обсязі, оскільки вони нараховані на виниклу заборгованість.
Відповідно до ст.541 ЦК України солідарний обов`язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов`язання.
У разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо (ч.1 ст.543 ЦК України).
Кредитор, який одержав виконання обов`язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників.
Солідарні боржники залишаються зобов`язаними доти, доки їхній обов`язок не буде виконаний у повному обсязі.
Виконання солідарного обов`язку у повному обсязі одним із боржників припиняє обов`язок решти солідарних боржників перед кредитором.
Боржник, який виконав солідарний обов`язок, має право на зворотну вимогу (регрес) до кожного з решти солідарних боржників у рівній частці, якщо інше не встановлено договором або законом, за вирахуванням частки, яка припадає на нього (ч.1 ст.544 ЦК України).
У зв`язку з чим, після виконання зобов`язання одним із солідарних боржників, він може звернутись зі зворотною вимогою до інших солідарних боржників.
При вирішенні питання щодо періоду виниклої заборгованості, яка підлягає стягненню з відповідача ОСОБА_4 , судом враховується, що остання зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 лише з 01.08.2018.
Однак, з наданого представником позивача розрахунку заборгованості вбачається, що за особовим рахунком № НОМЕР_1 проводились оплати за надані послуги, починаючи з листопада 2017 року, на загальну суму 6105,34 грн.
При цьому, в ході розгляду справи сторонами не надано доказів того, ким саме проводились оплати за надані послуги та за які періоди, у зв`язку з чим суд приходить до висновку про стягнення заборгованості з відповідачів у солідарному порядку.
Згідно ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як напідставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до вимог ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до ч. 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Суд постановляє рішення в межах заявлених ними вимог і на підставі наданих сторонами доказів.
Щодо розподілу судових витрат.
Відповідно до статті 141 ЦПК України, а також згідно із пунктом 35 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» № 10 від 17 жовтня 2014 року із змінами зазначено, що вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати положення статті 141 ЦПК України та керуватися тим, що судовий збір та інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно з ч.2 ст.141 ЦПК України, судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:
1) у разі задоволення позову – на відповідача;
2) у разі відмови в позові – на позивача;
3) у разі часткового задоволення позову – на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При зверненні до суду позивач сплатив судовий збір у розмірі 1921 грн.
Суд розподіляє судові витрати відповідно до положень ст. 141 КПК України, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог (66,2 %) та стягує з відповідачів на користь позивача суму сплаченого судового збору в розмірі 1271,70 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст..2, 4, 12, 13, 76-78, 81, 89, 141, 223, 258-259, 263-266, 268, 273 273 ЦПК України, ст.ст.11, 256, 253, 257, 261, 525, 526, 625 ЦК України, ст..64, 68 ЖК України, Законом України «Про житлово-комунальні послуги», суд –
УХВАЛИВ:
Позовні вимоги Комунального підприємства «Харківводоканал» – задовольнити частково.
Стягнути солідарно з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 ), ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 ), ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_4 ), ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_5 ) на користь Комунального підприємства «Харківводоканал» (місце знаходження: м.Харків, вул..Шевченка, 2, п/р НОМЕР_6 в АТ «Мегабанк», МФО 351629, код ЄДРПОУ 03361715) заборгованість за надані послуги з централізованого водопостачання за період з 01.02.2016 по 31.12.2018 в розмірі 9461 (дев`ять тисяч чотириста шістдесят одна) гривня 52 копійки.
Стягнути солідарно з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 ), ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 ), ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_4 ), ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_5 ) на користь Комунального підприємства «Харківводоканал» (місце знаходження: м.Харків, вул..Шевченка, 2, п/р НОМЕР_6 в АТ «Мегабанк», МФО 351629, код ЄДРПОУ 03361715) заборгованість за надані послуги з централізованого водовідведення за період з 01.02.2016 по 31.12.2018 в розмірі 4787 (чотири тисячі сімсот вісімдесят сім) гривень 66 копійок.
Стягнути солідарно з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 ), ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 ), ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_4 ), ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_5 ) на користь Комунального підприємства «Харківводоканал» (місце знаходження: м.Харків, вул..Шевченка, 2, п/р НОМЕР_6 в АТ «Мегабанк», МФО 351629, код ЄДРПОУ 03361715) інфляційні витрати за період з 01.02.2016 по 31.12.2018 в розмірі 2922 (дві тисячі дев`ятсот двадцять дві) гривні 94 копійки та 3% річних від простроченої суми в розмірі 751 (сімсот п`ятдесят одна) гривня 91 копійка.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 ), ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 ), ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_4 ), ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_5 ) на користь Комунального підприємства «Харківводоканал» (місце знаходження: м.Харків, вул..Шевченка, 2, п/р НОМЕР_6 в АТ «Мегабанк», МФО 351629, код ЄДРПОУ 03361715) витрати по сплаті судового збору у розмірі 1271 (одна тисяча двісті сімдесят одна) гривня 70 копійок у рівних частках.
У задоволенні іншої частини заявлених позовних вимог – відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено – повне чи скорочене).
Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду – якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський районний суд м. Харкова до Харківського апеляційного суду.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: https://court.gov.ua/fair/sud2021.
Позивач – Комунальне підприємство «Харківводоканал», місце знаходження: м.Харків, вул..Шевченка, 2, код ЄДРПОУ 03361715,
Відповідачі – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 .
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 .
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_4 .
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_5 .
Повне судове рішення складено та підписано 28 квітня 2021 року.
Суддя Колесник С.А.