Справа № 953/23481/19
н/п 2/953/3583/19
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 грудня 2019 року м. Харків
Київський районний суд м. Харкова у складі :
головуючого судді – Якуша Н.В.,
за участю секретаря судових засідань – Коваль А.О.,
розглянувши в порядку загального позовного провадження у підготовчому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів,
ВСТАНОВИВ:
Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, зареєстрованого 08 липня 2000 року міським відділом реєстрації актів громадянського стану м. Харкова, актовий запис №756 та стягнення аліментів на утримання дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 1/3 частини усіх видів заробітку (доходів), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, до досягнення дітьми повноліття.
Позивач в обґрунтування своїх вимог за позовом зазначила, що вони знаходяться з відповідачем у зареєстрованому шлюбі з 08 липня 2000 року. Від шлюбу мають двох неповнолітніх дітей -ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Спільне життя між сторонами не склалось, з причин різності характерів та вподобань, втрачено почуття поваги та любові один до одного. Позивач вважає, що збереження родини не є можливим, спільне господарство не ведеться, тому просила розірвати шлюб. Зазначила, що неповнолітні діти проживають з нею та знаходяться на її утриманні. Вказала, що працює на посаді провідного спеціаліста-економіста Головного управління статистики в Харківській області, однак її заробітної плати не вистачає для забезпечення потреб дітей відповідно до їх вікових особливостей. Відповідач відмовляється надавати достатній обсяг матеріальної допомоги на утримання дітей та вирішувати питання сплати аліментів в добровільному порядку. Також зазначила, що відповідач працює в Департаменті оборонної, мобілізаційної роботи та взаємодії з правоохоронними органами ХОДА. Крім того, відповідач отримує пенсію за вислугу років відповідно до ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб». Інших дітей на утриманні відповідач не має, стягнень за виконавчими документами з нього не провадиться. Також просить стягнути з відповідача витрати, понесені на правничу допомогу в розмірі 6000 грн. та сплачену суму судового збору.
У судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явилась, повідомлялась про дату та час слухання справи своєчасно та належним чином, її представник – адвокат Фроленко В.В. надала суду заяву, з якої вбачається, що просить розглядати справу за її відсутності, позовні вимоги підтримує у повному обсязі, після розірвання шлюбу позивач просить залишити їй прізвище « ОСОБА_1 », просить залишити без розгляду клопотання позивача про витребування доказів, які були подані із позовною заявою.
Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився, надав до суду заяву, в якій просить слухати справу без його участі, проти задоволення позову не заперечує.
Ухвалою Київського районного суду м. Харків від 27 листопада 2019 року відкрито провадження по справі та призначено підготовче судове засідання.
У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у відповідність до положень ч.2 ст. 247 ЦПК України, судом не здійснювалося.
Суд, дослідивши надані докази у їх сукупності, вважає можливим ухвалити рішення про задоволення позову, з наступних підстав:
Судом встановлено, що сторони перебувають у шлюбі, зареєстрованому 08 липня 2000 року міським відділом реєстрації актів громадянського стану м. Харкова, актовий запис №756 (свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 від 08 липня 2000 року).
Від шлюбу мають неповнолітніх дітей – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (свідоцтво про народження серії НОМЕР_2 від 04.03.2003 року) та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (свідоцтво про народження серії НОМЕР_3 від 29.01.2010 року). Батьками є сторони по справі.
Згідно ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, коли буде встановлено, що подальше сімейне життя подружжя і зберігання шлюбу буде суперечити одному з них, інтересам їх дітей, що має суттєве значення.
У ході судового розгляду встановлено, що шлюбно-сімейні відносини припинені, сторони не ведуть спільне господарство, у них відсутній єдиний сімейний бюджет. Позивач вважає, що збереження родини не є можливим, на примирення він не згоден, відповідач клопотань про надання строку на примирення не надавала.
Суд, з`ясувавши причини розірвання шлюбу, фактичні взаємостосунки подружжя, а саме, що сторони не ведуть спільне господарство, у них відсутній сімейний бюджет, не підтримують шлюбно-сімейні відносини, вважає необхідним шлюб розірвати, так як подальше сумісне життя подружжя і збереження сім`ї за неможливе.
Визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.
Згідно до ч.3 ст.200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
При таких обставинах, суд вважає, що шлюб підлягає розірванню.
Відповідно до ст.113 Сімейного Кодексу України, особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище. Позивач при реєстрації шлюбу змінила прізвище з « ОСОБА_1 » на « ОСОБА_1 ».
За письмовою заявою позивача, суд зазначає про вибір прізвища позивача, яка просить після розірвання шлюбу залишити їй прізвище « ОСОБА_1 ».
Крім того, судом встановлено, що відповідач з сім`єю не проживає, допомогу на утримання дітей не надає, діти знаходяться на повному утриманні позивача.
Позивач ОСОБА_1 проживає разом з дітьми за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується наданими суду доказами.
Позивач зазначає, що відповідач не бажає добровільно регулярно надавати аліменти на утримання неповнолітніх дітей, хоча має до того матеріальну можливість, так як є працездатною та працевлаштованою особою.
Частина 2 ст. 51 Конституції України закріплює обов`язок батьків по утримуванню дітей до досягнення ними повноліття.
Відповідно до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Відповідно до ст.180 СК України передбачено, що батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. При встановленні розміру аліментів, суд керується вимогами ст.182 СК України та роз`ясненнями, які містяться в п.17 Постанови пленуму Верховного Суду України №3 від 15.05.2006р. «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», та вирішуючи питання щодо розміру аліментів враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.
Згідно зі ст. 183 Сімейного Кодексу України частина заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватись як аліменти на дитину, визначається судом.
Пленум Верховного Суду України в п. 17 своєї Постанови від 15.05.2006 року №3 роз`яснив судам, що вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров`я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж зазначений у ч. 2 ст. 182 СК. При цьому необхідно мати на увазі, що зміна законодавства в частині визначення мінімального розміру аліментів на одну дитину не є підставою для перегляду постановлених раніше судових рішень про їх стягнення.
Частиною 2 ст.18 СК України передбачено, що суд застосовує ті способи захисту прав або інтересів учасників сімейних відносин, які встановлені законом або домовленістю (договором) сторін.
Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов`язані надавати матеріальну допомогу на утримання дітей.
Згідно з п.1 ст.3 Конвенції про права дитини, схваленої резолюцією 44-ї сесії Генеральної Асамблеї ООН 44/25 від 20.11.1989 р., ратифікованою Постановою Верховної Ради України від 27.02.1991 р. № 789 – ХІІ, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється як найкращому забезпеченню інтересів дитини.
Стаття 27 Конвенції ООН про права дитини, дає кожній дитині право на рівень життя, необхідній для її фізичного, розумового, духовного, морального та соціально розвитку. Батьки або інші особи які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Суд визначає розмір аліментів в кожному конкретному випадку, виходячи з фактичних обставин справи. При цьому розмір аліментів на одну дитину, в редакції Законів № 2901-IV від 22.09.2005, № 2037-VIII від 17.05.2017 року, який набув чинності 08.07.2017 року, не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
При визначенні розміру аліментів суд враховує матеріальний стан сторін, стан здоров`я дитини, відсутність на утриманні у платника аліментів інших неповнолітніх дітей та непрацездатних членів сім`ї, наявність на праві власності, володіння та / або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; інші обставини, що мають істотне значення (ст. 182 СК України).
Суд звертає увагу сторін, що відповідно до ст. 179 СК аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини. Той із батьків або інших законних представників дитини, на ім`я якого виплачуються аліменти, розпоряджається аліментами виключно за цільовим призначенням в інтересах дитини. Неповнолітня дитина має право брати участь у розпорядженні аліментами, одержаними на її утримання.
Згідно ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Суду не надано даних про наявність на утриманні відповідача утриманні інших неповнолітніх дітей та непрацездатних членів сім`ї, а також доказів, які свідчать про наявність підстав для звільнення від обов`язку утримувати дітей.
Разом з тим, судом встановлено, що відповідач працює в Департаменті оборонної, мобілізаційної роботи та взаємодії з правоохоронними органами Харківської обласної державної адміністрації, отримує пенсію за вислугу років у розмірі 12943,23 грн. на місяць.
Крім того, судом встановлено, що відповідач визнає позовні вимоги позивача у повному обсязі.
На переконання суду визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.
Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України.
Щодо вимоги позивача ОСОБА_1 про стягнення з відповідача судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 6000 грн. суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Згідно ч. 3,4 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Як вбачається з копії квитанції до прибуткого касового ордеру від 20 листопад 2019 року, позивач ОСОБА_1 фактично сплатила за надану правничу допомогу адвокату Фроленко В.В. 6000 (шість тисяч) грн. 00 коп. (а.с.23).
У зв`язку з зазначеним та тим, що відповідач не заявив суду про не співмірність розміру витрат на оплату послуг адвокату із складністю справи, суд вважає, що стягненню підлягають підтверджені витрати та стягує з відповідача на користь позивача 6000 грн. 00 коп., в якості витрат на професійну правничу допомогу.
Понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченої суми судового збору за позовну вимогу про розірвання шлюбу слід повністю покласти на відповідача. У зв`язку з тим, що при поданні позовної заяви про стягнення аліментів позивач був звільнений від сплати судового збору, позовні вимоги в цій частині задоволені, суд приходить до висновку про необхідність стягнення з відповідача на користь держави судового збору у розмірі 768,40 грн. за подання позовної заяви про стягнення аліментів на неповнолітніх дітей.
Положенням ст. 191 СК України визначено, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу – із дня подання такої заяви.
На підставі п.1 ч.1 ст.430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 7, 8, 12, 13, 141, 206, 247, 258-259, 268 ЦПК України, суд –
УХВАЛИВ:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів – задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_5 зареєстрований 08 липня 2000 року міським відділом реєстрації актів громадянського стану м. Харкова, актовий запис №756 (свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 від 08 липня 2000 року).
Після розірвання шлюбу ОСОБА_1 залишити прізвище « ОСОБА_1 ».
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_5 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , аліменти на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 1/3 частини усіх видів заробітку (доходів), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, до досягнення дітьми повноліття.
Рішення в частині стягнення з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_5 аліментів у межах суми виплати за один місяць підлягає негайному виконанню.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_5 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6000 (шість тисяч) гривень.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_5 , на користь держави судовий збір у розмірі 768 (сімсот шістдесят всім) грн. 40 копійок.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_5 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 судовий збір у розмірі 768,40 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.
Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду – якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно – телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський районний суд м. Харкова.
З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або про прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , адреса для листування: АДРЕСА_3 ,
Відповідач – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_5 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 .
Повний текст судового рішення складено 18.12.2019 року.
Суддя: