Провадження № 2-а/641/188/2019
Справа №641/9491/19
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
09 грудня 2019 року Комінтернівський районний суд м.Харкова в складі:
Головуючого судді – Чайка І.В.,
за участю секретаря Дрокіної С.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Комінтернівського районного суду м. Харкова в порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до старшого сержанта СРПП Чугуївського ВП ГУНП в Харківській області Кравченко Ігоря Олександровича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, –
В С Т А Н О В И В :
ОСОБА_1 в особі свого представника адвоката Фроленко В.В. звернувся до Комінтернівського районного суду м. Харкова з адміністративним позовом до старшого сержанта СРПП Чугуївського ВП ГУНП в Харківській області Кравченко Ігоря Олександровича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення серії ДПО18 № 435665 від 20.09.2019 року та стягнення судових витрат пов`язаних з оплатою професійною правничою допомогою в розмірі 2000,00 грн.
В обґрунтування свого позову позивач зазначив, що 20.09.2019 старшим сержантом СРПП Чугуївського ВП ГУНП в Харківській області Кравченко І.О., було складено постанову серії ДПО 18 № 435665, про притягнення його до адміністративної відповідальності, за порушення п. 8.5.1 ПДР України, відповідальність за яке передбачено ст. 122 ч. 1 КУпАП, та та на позивача накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255,00 грн. Позивач не згоден з винесеною постановою, просить суд її скасувати оскільки вважає, що постанова про адміністративне правопорушення необґрунтована, не відповідає дійсним обставинам справи та нормам КУпАП, а також зазначає,що інспектором УПП не було надано доказів здійснення ним вказаного правопорушення.
Ухвалою суду від 21.11.2019 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Відповідачем у справі до суду відзив наданий на позовну заяву, в якому просив відмовити у задоволенні позову, вказуючи на необгрунтованість та недоведеність позовних вимог та в якості доказів до відзиву додано CD-R диск.
Суд, всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, з`ясувавши обставини, на які посилався позивач, як на підставу своїх вимог, а також заперечення відповідача, що викладені у відзиву, дослідивши матеріали справи та оглянувши наданий відповідачем в якості доказів CD-R диск, оцінивши всі докази в сукупності, визнає позов таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст.122КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності врегульовані ст. 286 КАС України, відповідно до якої позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).
З листа Чугуївського ВП ГУ НП в Харківській області від 26.09.2019 року вбачається, що постанову про накладення адміністративного стягненнясерії ДПО18№ 435665від 20.09.2019року він спершу намагався оскаржити в адміністративному порядку. Але постанову про адміністративне правопорушення № 435665 за ч.1 ст. 122 КУпАП на громадянина ОСОБА_1 , оскаружвану постанову залишено без змін а скаргу ОСОБА_1 без задоволення. Копію зазначеного рішення позивачем було отримано 08.11.2019 року та звернувся позивач до суду з даним позовом 18.11.2019 року , тобто в межах строку передбаченого ст. 122 КАС України.
Так, відповідно до постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії серії ДПО18 № 435665 від 20.09.2019 року, позивач 20.09.2019 року керував транспортним засобом Nissan Primera реєстраційний номер НОМЕР_1 , 20.09.2019 об 11:05, а/д Київ-Харків-Довжанський 535 км., та перетнув суцільну лінію дорожньої розмітки 1.1. чим порушив п. 8.5.1. ПДР України, за що був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та до нього застосовано стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255,00 грн.
Положеннями ч. 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
За нормою ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
При цьому, згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Ознайомившись із відзивом на позов відповідача, з відеозаписом та фото матеріалами, судом встановлено, що відео з нібито правопорушенням та фото із замірами ширини дороги та вантажного автомобіля, зафіксовані в різний час (різні пори року). Зокрема на відеозапису, який датовано 20.09.2019, на загальному плані є дерева та кущі, які густо вкритті листям. На фото із замірами дерева та кущі, на загальному плані, є без листя (голі гілки). Також на відеозапису вантажний автомобіль (який нібито обігнав Позивач, чим і порушив ПДР України), має кабіну білого кольору а передній бампер чорного кольору. На фото із замірами вантажний автомобіль має кабіну та бампер білого кольору.
Також на відеозапису чітко вбачається, що суцільна лінія про яку стверджує відповідач є переривчата (пунктирна), перетин якої не заборонено правилами дорожнього руху. Навіть якщо припустити, що дійсно Позивачем було виконано маневр обгін, він би одразу спричинив ДТП, оскільки на відео чітко видно жвавий рух на зустрічній смузі. Обгоном є маневр випередження транспортного засобу, що рухається попереду з меншою швидкістю, шляхом виїзду на зустрічну смугу руху.
Вивчивши відеозапис, на якому зафіксовано рух невстановлених транспортних засобів, оскільки відсутня фізична можливість розрізнити державний номерний знак будь-якого автомобіля, суд приходить до висновку, що підстави вважати винним у вчиненні адміністративного правопорушення позивача відсутні.
Відеокамера лише зафіксувала рух транспортних засобів, жодного іншого відеозапису (зупинки транспортного засобу позивача, порядку складання оскаржуваної постанови, ознайомлення з правами та обов`язками), відповідачем не надано.
З огляду на викладене та з урахуванням вимог ч. 2 ст. 77 КАС України суд вважає , що надані відповідачем докази є неналежними та недопустимими.
У своєму відзиві відповідач звертає увагу, що позивач перетнув суцільну лінію дорожньої розмітки 1.1, чим порушив ПДР України, однак так і не заперечив щодо підстав з яких це сталось.
Відповідно до вимог розділу 34 п.1 ПДР перетинати суцільну лінію дорожньої розмітки дозволено у виключних випадках: 1 – об`їзд перешкоди; 2 обгін транспортного засобу, що рухається по переду зі швидкістю нижче 30 км/год.
Таким чином, відповідачем не було доведено належними, достатніми та допустимими доказами, що позивач порушив ПДР України та в порушення вимог ст. 77 КАС України відповідачем не надано доказів на підтвердження правомірності оскаржуваної постанови.
Отже, оскаржувана постанова від 20.09.2019 року про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП підлягає скасуванню.
Згідно з ч. 1 ст.139 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи, що позивач звільнений від сплати судового збору на підставі ст. 288 КУпАП, то підстави для стягнення з відповідача судового збору відсутні.
Однак , суд приходить до висновку що на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції Національної поліції України підлягає стягненню витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2000 грн.00 коп., які були понесені позивачем , що підтверджується договором про надання правової допомоги від 14.11.2019 року, додатковою угодою до вказаного договору від 14.11.2019 року, ордером серії ХВ № 2043 від 14.11.2019 року ,свідоцтвом про заняття адвокатською діяльністю, розрахунком суми витрат, пов`язаних з правиничою допомогою адвоката та актом приймання передачі від 18.11.2019 року.
На підставі викладеного та керуючись статями 72-74,77,241-246,250,287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-
В И Р І Ш И В :
Позов ОСОБА_1 – задовольнити .
Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ДПО18 № 435665 від 20.09.2019 року за ч. 1 ст. 122 КУпАП відносно ОСОБА_1 .
Стягнути накористь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції Національної поліції України витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2000 грн.00 коп.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Апеляційна скарга на рішення суду відповідно до ч. 4 ст. 286 КАС України подається протягом десяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги до Харківського апеляційного адміністративного суду через Комінтернівський районний суд м. Харкова.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач – ОСОБА_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Відповідач – старший сержант СРПП Чугуївського ВП ГУНП в Харківській області Кравченко Ігор Олександрович, службова адреса: Харківська область, м. Чугуїв, вул. Гвардійська, 31.
Повний текст рішення по справі складено 13 грудня 2019року.
Суддя І. В. Чайка