Провадження № 2-а/641/130/2019
Справа №641/5121/19
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
23 липня 2019 року м. Харків
Комінтернівський районний суд міста Харкова в складі:
головуючого судді – Онупко М.Ю.,
за участю секретаря – Вовк К.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора роти 4 батальйону Управління патрульної поліції в Полтавській області сержанта поліції Хмелевського Івана Сергійовича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,-
В С Т А Н О В И В :
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до інспектора роти 4 батальйону Управління патрульної поліції в Полтавській області сержанта поліції Хмелевського І.С. в якому просить скасувати постанову серії ДП18 № 591195 від 21.06.2019 року винесену відповідачем по справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за порушення п.п. 2.9 В та п.п. 22.1 ПДР України, відповідальність за яке передбачено ст.ст. 121 ч. 6, 122 ч. 1 КУпАП, об`єднаних на підставі ст. 36 КУпАП, та закрите адміністративне провадження у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
В обґрунтування свого позову позивач зазначив, що 21.06.2019 року поліцейським роти 4 батальйону Управління патрульної поліції в Полтавській області сержантом поліції Хмелевським І.С. було складено постанову серії ДП18 № 591195 від 21.06.2019 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за порушення п.п. 2.9 В та п.п. 22.1 ПДР України, відповідальність за яке передбачено ст.ст. 121 ч. 6, 122 ч. 1 КУпАП, об`єднаних на підставі ст. 36 КУпАП.
Також вказав, що вищевказана постанова не відповідає вимогам закону та фактичним обставинам справи, у зв`язку з чим він був вимушений звернутися з позовом до суду.
Ухвалою суду від 02 липня 2019 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.
У судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явився, надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.
Відповідач у судове засідання не з`явився, повідомлявся належним чином про дату, час та місце розгляду справи, у наданому до суду відзиві на адміністративний позов просив справу розглядати за його відсутності.
У вищевказаному відзиві зазначив, що 21.06.2019 року о 22 год. 18 хв. на автодорозі Київ-Харків-Довжанський (395 км.) водій керував транспортним засобом Iveco Daily 35-10, д.н.з. НОМЕР_1 , що перевозив вантаж – транспортний засіб Volkswagen Transporter, д.н.з. НОМЕР_2 у якого маса без навантаження становить 1685 кг., що перевищувало максимальну визначену технічною характеристикою вагу, чим порушив п.п. 22.1 ПДР України, а також керував ТЗ задній номерний знак якого був закритий стороннім предметом, а саме ТЗ Volkswagen Transporter, д.н.з. НОМЕР_2 , чим порушив п. 2.9 в Правил дорожнього руху України затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 31 грудня 1993 року № 1094 та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 та ч. 6 ст. 121 КУпАП.
Також зазначив, що відповідно до реєстраційної картки щодо транспортного засобу Iveco Daily 35-10, д.н.з. НОМЕР_1 повна маса становить 3500 кг, маса без навантаження становить 2550 кг, а відповідно реєстраційної картки транспортного засобу Volkswagen Transporter, д.н.з. НОМЕР_2 маса без навантаження становить 1685 кг. Тобто максимально допустима вага, у разі перевезення транспортним засобом Iveco Daily 35-10, становить 3500 кг-2550 кг=950 кг. Таким чином, при дозволеній масі перевезення 950 кг, максимальна допустима вага була перевищена (1685 кг-950 кг=735 кг), що свідчить про порушення позивачем ПДР. На місці розгляду справи позивача було ознайомлено із усіма правами, передбаченими ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП, про що свідчить його підпис у п. 8 оскаржуваної постанови. Враховуючи наведене, відповідач просив відмовити у задоволенні позову.
Неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень ст. 268 КАС України, не перешкоджає розгляду справи.
Суд, всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, з`ясувавши обставини, на які посилався позивач та відповідач, як на підставу своїх вимог, дослідивши матеріали справи, оцінивши ці докази в сукупності, визнає позов таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії серія ДП18 № 591195 від 21.06.2019 року, винесеної поліцейським роти 4 батальйону Управління патрульної поліції в Полтавській області сержантом поліції Хмелевським І.С., позивача по справі притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122, ч. 6 ст. 121 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 255 грн.
В оскаржуваній постанові зазначено, що 21.06.2019 року о 22 год. 18 хв. водій ОСОБА_1 керував на автодорозі Київ-Харків-Довжанський (395 км.) транспортним засобом, що перевозив вантаж – транспортний засіб Volkswagen Transporter, д.н.з. НОМЕР_2 у якого маса без навантаження становить 1685 кг., що перевищувало максимальну визначену технічною характеристикою вагу, а також керував ТЗ задній номерний знак якого був закритий стороннім предметом, а саме ТЗ Volkswagen Transporter, д.н.з. НОМЕР_2 , чим порушив п. 2.9 «в» ПДР України, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 та ч. 6 ст. 121 КУпАП, та був притягнутий до адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 грн.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 20 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно п.1 ст. 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно роз`яснень у абз. 4 п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Згідно зі статтею 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Разом з тим, як вбачається з положень ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Отже, одним із принципів, яким повинно відповідати рішення суб`єкта владних повноважень у публічно-правових відносинах щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення, є принцип обґрунтованості.
Принцип обґрунтованості прийнятого рішення, тобто прийняття рішення з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення або вчинення дії, вимагає від суб`єкта владних повноважень (в тому числі, при притягненні особи до адміністративної відповідальності) враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих рішень, обґрунтованих припущеннями, а не конкретними обставинами. Несприятливе для особи рішення суб`єкта владних повноважень, в тому числі рішення про притягнення особи до адміністративної відповідальності, повинно бути вмотивованим.
Як вбачається зі змісту позовної заяви, позивач, під час зупинки його транспортного засобу, не погоджувався із твердженням відповідача про порушенням ним п. 22.1 ПДР України мотивуючи це тим, що вантаж який він перевозить – транспортний засіб Volkswagen Transporter, д.н.з. НОМЕР_2 , перебуває у несправному стані, та на ньому відсутні двигун, сидіння та агрегати трансмісії, тобто його маса значно менша, ніж маса вказана в свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу. Оскаржувана постанова про адміністративне правопорушення не містить даних про заперечення з боку позивача ОСОБА_1 , щодо вчинення ним правопорушення, також вона не містить обґрунтування відповідача, щодо прийняття чи відкидання заперечень позивача.
Посилання на належні та конкретні докази, які свідчать про вчинення особою адміністративного правопорушення, перелік яких визначено статтею 251 КУпАП, повинні міститися саме в постанові про адміністративне правопорушення, та як вбачається з постанови в графі «до постанови додається» зазначено: «відео Aspiring, відео б/к 00108». Однак, зазначене відео, яке б свідчило про вчинення позивачем порушення правил дорожнього руху відповідачем до суду не надано.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач в судове засідання не з`явився, доказів на підтвердження обставин вказаних в оскаржуваній постанові не надав, не спростував вищевказані твердження позивача.
Будь-яких доказів, які б свідчили про вчинення позивачем порушення правил дорожнього руху при винесенні оскаржуваної постанови відповідачем до суду надано не було, зокрема, відповідачем не надано суду та не долучено до оскаржуваної постанови пояснення свідків, фото-, відеофіксації порушення позивачем правил дорожнього руху тощо.
Так єдиним доказом вчинення позивачем адміністративного правопорушення є сама оскаржувана постанова по справі про адміністративне правопорушення, в якій зафіксовано порушення водієм правил дорожнього руху.
Однак, суд вважає, що зазначена постанова є саме предметом спору між сторонами та не може розглядати як доказ за відсутності інших доказів на підтвердження обставин вказаних в оскаржуваній постанові.
Суд також не приймає до уваги посилання відповідача на порушення позивачем п. 22.1 ПДР України, оскільки вказані твердження гуртуються на математичному розрахунку мас транспортних засобів проведеним відповідачем, що зазначені в реєстраційних картках транспортних засобів, в оскаржувана постанова не містить посилань щодо надання оцінки відповідача посилань позивача щодо неповної технічної комплектацї транспортного засобу Volkswagen Transporter, д.н.з. НОМЕР_2 . Крім того, матеріалами справи підтверджується, та не заперечується відповідачем, що будь-якого зважування транспортних засобів Iveco Daily 35-10, д.н.з. НОМЕР_1 та Volkswagen Transporter, д.н.з. НОМЕР_2 , відповідачем забезпечено не було та не проводилось.
Таким чином, суд вважає, що відповідачем в порушення вимог ст. 77 КАС України не надано доказів на підтвердження правомірності оскаржуваної постанови.
Виходячи з наведеного, суд приходить до висновку, що при винесенні відповідачем постанови від 21.06.2019 року про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 та ч. 6 ст. 121 КУпАП, ним не досліджено повно всебічно та об`єктивно всі обставини справи про вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, а тому вказана постанова є необґрунтованою та підлягає скасуванню.
Згідно з ч. 1 ст.139 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи, що позивач звільнений від сплати судового збору на підставі ст. 288 КУпАП, то підстави для стягнення з відповідача судового збору відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 6, 8,9, 72, 77, 139, 242, 243-246, 286 КАС України, суд –
В И Р І Ш И В :
Позов ОСОБА_1 до інспектора роти 4 батальйону Управління патрульної поліції в Полтавській області сержанта поліції Хмелевського Івана Сергійовича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення – задовольнити.
Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серія ДП № 591195 від 21 червня 2019 року за ч. 6 ст. 121, ч. 1 ст. 122 КУпАП відносно ОСОБА_1 .
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 – закрити.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Апеляційна скарга на рішення суду відповідно до ч. 4 ст. 286 КАС України подається протягом десяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги до Харківського апеляційного адміністративного суду через Комінтернівський районний суд м. Харкова.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач – ОСОБА_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .
Відповідач – Інспектор роти 4 батальйону Управління патрульної поліції в Полтавській області сержант поліції Хмелевський Іван Сергійович, службова адреса: м. Харків, вул. Європейська, 164, ЄДРПОУ – в матеріалах справи відсутній.
Суддя – М. Ю. Онупко