Справа № 953/2031/20
н/п 2-а/953/152/20
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 квітня 2020 року Київський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді Ніколаєнко І.В.,
за участю секретаря Медведєвої Я.А.,
розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Харкові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора роти № 5 батальйону № 2 патрульної поліції у м. Харків Управління патрульної поліції в Харківської області ДПП НП рядової Потоцької Дар”ї Сергіївни, Управління патрульної поліції в Харківської області про скасування постанови про адміністративне правопорушення, –
Встановив:
Позивач звернулась до суду з адміністративним позовом, яким просить скасувати постанову серії ЕАК № 2028589 від 26.01.2020 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, а провадження по справі закрити.
В обгрунтування посилається на те, що рухаючись на автомобілі 26.01.2020 року о 22:09 годині по вул. Гвардійців Широнінців 41 в м. Харкові, вона під’їхала до регульованого пішохідного переходу, на якому встановлено світлофор. Під’їжджаючи до вказаного. пішохідного переходу, на світлофорі увімкнувся червоний світловий сигнал. Відповідно до ПДР України вона заздалегідь зменшила швидкість транспортного засобу і зупинилась перед стоп-лінією (світлофором), приблизно за 1 метр до лінії. Дочекавшись коли на цифровому табло світлофоразалишилось 2 секунди, перед увімкненням зеленого світлового сигналу, вона почала тільки під”їжджати до стоп-лінії (світлофора) та була зупинена працівником поліції, який повідомив їй, що вона проїхала пішохідний перехід на заборонений світловий сигнал світлофора. Як доказ, відповідач продемонстрував їй відеозапис на якому було видно транспортний засіб, який під’їжджав до стоп-лінії світлофора, коли на табло світлофора залишалось дві секунди. Також з наданого відеозапису, чітко вбачалось, що проїзд пішохідного переходу автомобілем AUDI A6 реєстраційний номер НОМЕР_1 , виконано на зеленний сигнал світлофора.На зауваження щодо відсутності складу адміністративного правопорушення . в її діях, інспектор частково погодився, однак вирішив притягнути її доадміністративної відповідальності.
Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 07.02.2020 р. відкрито провадження по справі.
Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила їх задовольнити, в подальшому надала до суду заяву про слухання справи у її відсутність.
Відповідач інспектор роти № 5 батальйону № 2 патрульної поліції у м. Харкові Управління патрульної поліції в Харківської області ДПП НП рядова Потоцька Дар”я Сергіївна в судовому засіданні заперечувала проти задоволення позову, повідомила, що позивач дійсно скоїла адміністративне правопорушення, однак відеозапис було знищено.
Доказів на підтвердження вчинення позивачем адміністративного правопорушення, до суду надані не були.
Відповідач Управління патрульної поліції в Харківської області в судове засідання не з”явились, повідомлялись шляхом надіслання судових повісток.
Відповідно до ст. 205 КАС України неявка у судовезасіданнябудь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Суд, дослідивши матеріали справи, вислухавши доводи сторін, дійшов висновку про задоволення позову з огляду на наступне.
Відповідно до наявної в матеріалах справи постанови про адміністративне правопорушення серія ЕАК № 2028589 від 26.01.2020 року зазначено, що 26.01.2020 року о 22 год. 09 хв. в м. Харків, вул. Гвардійців Широнінців, 41, водій керуючи ТЗ проїхав регульований перехідний перехід на заборонений червоний сигнал світлофора, чим порушив п. 8.7.3.е. ПДР України та накладене адміністративне стягнення за ч.2 ст. 122 КУпАП України у вигляді штрафу у розмірі – 425 грн.
Відповідно до вимог ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням, інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу проводиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Відповідно до ст. 222 КУпАП, органам Національної поліції підвідомчий розгляд справ про адміністративні порушення за ч. 2 ст. 122 КУпАП.
Частиною 1 статті 276 КУпАП передбачено, що справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення.
Відповідно до роз`яснення наданого Конституційним Судом України в рішенні № 5-рп/2015 від 26 травня 2015 року по справі № 1-11/2015 положення частини першої статті 276 Кодексу України про адміністративні правопорушення, яке передбачає, що «справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення», в аспекті порушеного у конституційному поданні питання необхідно розуміти так, що використане в ньому словосполучення «за місцем його вчинення» визначає адміністративно-територіальну одиницю, на яку поширюється юрисдикція відповідного органу, уповноваженого законом розглядати справу про адміністративне правопорушення.
Разом з тим, у вказаному рішенні Конституційний Суд України наголошує на існуванні скороченого провадження у справах про адміністративні правопорушення (за окремими адміністративними правопорушеннями, чітко визначеними КУпАП), відповідно до якого фіксація адміністративного правопорушення і накладання адміністративного стягнення на правопорушника здійснюється безпосередньо на місці його вчинення. Застосування посадовою особою процедури скороченого провадження в інших випадках, які не визначені законом, тобто розгляд справи про адміністративне правопорушення безпосередньо на місці його вчинення, а не за місцезнаходженням органу, уповноваженого законом розглядати справу про таке правопорушення, призводить до порушення процесуальних прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, закріплених у статтях 257, 268, 277, 278, 279, 280 Кодексу.
Частиною 2 статті 258 КУпАП передбачено, що протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі.
Частиною 5 статті 258 КУпАП передбачено якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, то уповноважена посадова особа зобов`язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 256 цього Кодексу, крім випадків притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 185-3 цього Кодексу, та правопорушень у сфері забезпечення дорожнього руху, у тому числі зафіксованих в автоматичному режимі. Цей протокол є додатком до постанови у справі про адміністративне правопорушення.
Відповідно до вищевикладених роз`яснень Конституційного Суду України та норм КУпАП, суд дійшов висновку про те, що відповідачем правомірно застосовано скорочене провадження у справі про адміністративне правопорушення на місці зупинки транспортного засобу.
Разом з тим, суд приходить до висновку про обґрунтованість доводів позивача з приводу неповного з`ясування обставин справи та недоведеність доказами порушення правил дорожнього руху.
Так, відповідно до ч. 4 ст. 258 КУпАП у випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.
Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, відповідно до ч. 1 ст. 268 КУпАП наділена наступними правами: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Відповідно до ч. 1 ст. 283 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.
На підставі вищенаведених норм законодавства, суд приходить до висновку про те, що відповідач, правомірно застосовуючи скорочений порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення, повинен був винести постанову за наслідками розгляду справи, виконати вимоги та дотриматись гарантій, які закріплені КУпАП, зібрати належні докази вчинення адміністративного правопорушення.
Складена постанова не містить посилання на докази, які б доводили наявність в діях позивача складу адміністративного правопорушення, відповідачем не надано суду доказів на підтвердження дотримання процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення, відповідно до вимог КУпАП, а також доказів на підтвердження вчинення позивачем відповідного адміністративного правопорушення.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов`язок доказування правомірності складання постанови про адміністративне правопорушення, наявності в діях особи складу правопорушення покладено законом на відповідача. Відповідно до ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться на її користь.
Відповідач в судове засідання з`явився, але доказів на підтвердження вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП не надав.
В оскаржуваній постанові серії ЕАК № 2028589 від 26.01.2020 року відсутні посилання на докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП.
На підставі викладеного, суд приходить до висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП.
Таким чином, суд вважає, що відповідачем, прийнято рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності необґрунтовано, без врахування всіх обставин, що мають значення для прийняття такого рішення.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність скасування постанови серії ЕАК № 2028589 від 26.01.2020 року у справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП.
Керуючись ст.ст. 5, 8, 9, 12, 77, 241-243, 246, 268, 269, 286 КАС України, ст.ст. 222, 247, 251, 258, 268, 276, 283, 287, 288 КУпАП, суд, –
Вирішив:
Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити.
Скасувати постанову серії ЕАК № 2028589 від 26.01.2020 року у справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.122 КУпАП та накладення штрафу в розмірі 425,00 грн.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП закрити.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Харківського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII”Перехідніположення”КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.
Суддя І.В. Ніколаєнко