Справа № 646/4047/21
№ провадження 2/646/1871/2021
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
21.09.21 м.Харків
Червонозаводський районний суд м. Харкова в складі:
головуючого судді Білінської О.В.,
з участю секретаря Наумчука М.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовною заявою представника позивача ОСОБА_1 – адвоката Бубліченка Миколи Вікторовича до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал»», треті особи: приватний виконавця виконавчого округу Харківської області Богатиренко Артур Ігорович, приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, –
ВСТАНОВИВ:
Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду через свого представника Бубліченко М.В. з позовом до відповідача ТОВ «Фінансова компанія «Профіт капітал», треті особи: приватний виконавця виконавчого округу Харківської області Богатиренко Артур Ігорович, приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславовичпро визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
В обґрунтування позову позивач посилається на те, що Приватним нотаріусом Житомирського районного нотаріального округу Горай О.С. вчинено виконавчий напис № 4472 від 20.01.2021 року про стягнення 11248, 90 грн. з ОСОБА_1 , яка є боржником за кредитним договором № 1-1-128848 від 01.02.2019, укладений з ТОВ «КФ.ЮА», правонаступником усіх прав та обов`язків якого на підставі Договору Відступлення Прав Вимог за кредитними договорами 20190524/1-П від 24.05.2019 є ТОВ «ФК «Профіт капітал». 09.03.2021 ТОВ «Фінансова компанія «Профіт Капітал» звернулось до приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Богатиренка А.І. із заявою про примусове виконання рішення. 09.03.2021 приватним виконавцем виконавчого округу Харківської області Богатиренком А.І. було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 64769371 з примусового виконання зазначеного виконавчого напису. 24.04.2021 приватним виконавцем винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника по виконавчому провадженню № 64769371.
Також, позивач вважає, що здійснений виконавчий напис є незаконним та таким, що вчинений без дотримання вимог чинного законодавства, зокрема Закону України «Про нотаріат» та постанови КМУ від 29.06.1999 року № 1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться в безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів». Нотаріус при вчиненні спірного виконавчого напису не переконався належним чином у безспірності розміру сум, що підлягають стягненню за виконавчим написом, чим порушив вимоги Закону України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів. Зважаючи на зазначене, позивач просив суд визнати виконавчий напис приватного нотаріуса Житомирського районного нотаріального округу Горай О.С., реєстровий № 4472 від 20.01.2021 таким, що не підлягає виконанню в загальному розмірі 11248,90 грн. та стягнути витрати за сплату судових зборів та витрати на правову допомогу в розмірі 4000,00 грн.
Ухвалою суду від 24.06.2021 року відкрито провадження за вищезазначеною позовною заявою, розгляд справи призначено у спрощеному позовному провадженні без виклику сторін.
Разом з позовною заявою представником позивача подано клопотання про витребування доказів у ТОВ “Фінансова компанія «Профіт капітал” та ТОВ “КФ.ЮА”, документацію та інформацію щодо підтвердження наявності права вимоги до позивача по кредитному договору №20190524/1-П від 24.05.2019.
Витребувані та належним чином завірені матеріали від ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ “КФ.ЮА” суду не надано.
24.06.2021 ухвалою суду заяву представника позивача про забезпечення позову задоволена, зупинено стягнення на підставі виконавчого напису, виданого приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм О.С. № 4472 від 20.01.2021.
20.07.2021 року через канцелярію суду надійшов до суду письмовий відзив на позовну заяву.
У письмовому відзиві відповідач просить відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, з тих мотивів, що обставини, викладені в позовній заяві про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, є безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню в повному обсязі. Виконавчий напис приватного нотаріуса вчинений правомірно з дотриманням порядку процедури вчинення виконавчих написів. Таким чином, відповідач вважає, що відсутні підстави для задоволення заявлених позивачем вимог про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, оскільки позивачем не було доведено порушення, невизнання або оспорювання його прав внаслідок виконання виконавчого напису, що є підставою для їх захисту відповідно до вимог чинного законодавства, а головне позивачем не спростовано факт існування заборгованості за Кредитним договором № 1-1-128848 від 01.02.2019 року на загальну суму 10248,90 грн. Що стосується стягнення витрат на правову допомогу в розмірі 4000 грн., вважають, що ці витрати не є співмірними з виконаною адвокатом роботою, з огляду на характер і складність даної справи та виходячи із критеріїв заявлених позовних вимог. Просив у задоволені позову відмовити.
26.07.2021 року від представника позивача до суду надійшла письмова відповідь на відзив відповідача, додатково зазначив, що приватним нотаріусом під час вчинення оспорюваного виконавчого напису порушено вимоги законодавства: відсутні документи, що підтверджуються безспірність правочину (в переліку документів відсутній кредитний договір № 1-1-128848 від 01.02.2019, який нотаріально посвідчений), пропущений строк звернення за виконавчим написом.
Треті особи: приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Богатиренко Артур Ігорович, приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславовичсвоїх пояснень щодо позову або відзиву суду не надали.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази у їх сукупності, суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні ним правовідносини.
Згідно ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюванних прав, свобод чи інтересів.
При розгляді справи, судом встановлено, що 20.01.2021 року приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. вчинив виконавчий напис, який зареєстровано в реєстрі за № 4472.
Приватним нотаріусом Житомирського районного нотаріального округу Горай О.С. вчинено виконавчий напис № 4472 від 20.01.2021 року про стягнення 11248, 90 грн. з ОСОБА_1 , яка є боржником за кредитним договором № 1-1-128848 від 01.02.2019, укладений з ТОВ «КФ.ЮА», правонаступником усіх прав та обов`язків якого на підставі Договору Відступлення Прав Вимог за кредитними договорами 20190524/1-П від 24.05.2019 є ТОВ «ФК «Профіт капітал». Сума заборгованості за виконавчим написом № 4472 від 20.01.1021 складає 11248,90 грн., з яких: 4199,00 грн.- прострочена заборгованість за сумою кредиту; 99,80 грн.- прострочена заборгованість за комісією; 4199,000 грн.- прострочена заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом; 1751,10 грн.- строкова заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом , 1000 грн.- плата за видачу виконавчого напису.
Відповідно до договору факторингу №20190524/1-П від 24 травня 2019 року ТОВ «КФ.ЮА» відступило право грошової вимоги ТОВ «Фінансова Компанія «Профіт Капітал» до боржників, перелік яких міститься витягу реєстру прав вимоги №1 по Договору відступлення прав вимоги № 20190524/1-П від 24.05.2019. (а.с.29-32)
01.02.2019 між ОСОБА_1 та ТОВ «КФ.ЮА» було укладено кредитний договір про надання позики на умовах фінансового кредиту № 1-1-128848 від 01.02.2019. (а.с. 57-58)
Постановою приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Богатиренко А.І. від 09.03.2021 року ВП № 64769371 відкрито виконавче провадження з виконання вказаного виконавчого напису про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Профіт Капітал» заборгованість в розмірі 11248,90 грн. (а.с. 40-42)
09.03.2021 приватним виконавцем виконавчого округу Харківської області Богатиренко А.І. винесено постанови про стягнення з боржника основної винагороди та про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження. (а.с. 44-46, 48-50).
29.04.2021 була винесена постанова про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника ВП № 64769371 (а.с. 19-21).
Згідно з ч. 1 ст. 1 Закону України «Про нотаріат» нотаріат в Україні – це система органів і посадових осіб, на які покладено обов`язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.
Так, згідно із ст. 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до положень цієї статті Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Главою 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим Наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 22.02.2012 за № 282/20595, передбачено порядок вчинення виконавчих написів.
Згідно пункту 1.1 вказаної Глави, для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів.
Пунктом 1.2. Глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України передбачено перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, установлюється Кабінетом Міністрів України.
Згідно з пунктом 3.1 вказаної Глави, нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями – не більше одного року.
Відповідно до пункту 3.2 Глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року № 1172.
Відповідно до пункту 1 Переліку документів за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172, для одержання виконавчого напису надаються: оригінал кредитного договору, засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.
Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 р. за №1172.
З моменту прийняття цієї постанови і до 10 грудня 2014 року була чинною редакція Переліку, згідно якої стягнення кредитної заборгованості на підставі виконавчих написів було можливе тільки за нотаріально посвідченими угодами, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також звернення стягнення на заставлене майно.
10 грудня 2014 року набула чинності постава КМУ №662 від 26 листопада 2014 р. «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», якою. Зокрема, Перелік був доповнений новим розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що виникають з кредитних правовідносин», яким створено можливість вчиняти виконавчі написи на кредитних договорах, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями.
Для одержання виконавчого напису за кредитним договором, за яким боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями, додаються: оригінал кредитного договору; засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначення заборгованості.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі №826/20084/14, про визначення нечинним і скасування п.1 та п.2 Постанови КМУ №662 від 26 листопада 2014 року визнано незаконним та нечинним розділ Стягнення заборгованості з підстав, що виникають з кредитних правовідносин», а відтак Перелік діє в попередній редакції, яка не передбачала можливості вчинення виконавчого напису нотаріуса на нотаріально не посвідченому кредитному договорі.
Тобто, виконавчий напис було вчинено 20 січня 2021 року, в період часу, коли законодавством не була передбачена можливість вчинення виконавчого напису на підставі кредитного договору, який не посвідчений нотаріально.
При цьому кредитний договір, укладений між ТОВ «КФ.ЮА» та ОСОБА_1 01.02.2019 не посвідчений нотаріально.
При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України «Про нотаріат» та в Порядку вчинення нотаріальних дій.
Вчинення нотаріусом виконавчого напису – це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису – надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.
Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.
Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника – це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак, характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками – наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
Захист прав боржника в процесі вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається в спосіб, передбачений підпунктом 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку, – шляхом надіслання стягувачем повідомлень – письмової вимоги про усунення порушень боржнику.
Натомість нотаріус вирішує питання про вчинення виконавчого напису на підставі документів, наданих лише однією стороною, стягувачем, і не зобов`язаний запитувати та одержувати пояснення боржника з приводу заборгованості для підтвердження чи спростування її безспірності.
Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак, сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.
З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто, боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так із підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.
Підставами оскарження виконавчих написів може бути як порушення нотаріусом процедури вчинення напису, так і неправильність вимог боржника.
В постанові Верховного Суду (справа № 310/9293/15ц від 23.01.2018) зазначено, що: при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.
Разом із тим, законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.
Вказана правова позиція висловлена Верховним Судом України у справі № 6-887цс17.
Однак, відповідач та приватний нотаріус не надали суду жодних доказів безспірності заборгованості.
Захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного.
Безспірність документу, відповідно до якого вчиняється виконавчий напис, перевіряється наступним чином: боржник повинен бути повідомлений не менш, ніж за 30 днів до вчинення виконавчого напису про порушення кредитних зобов`язань та ліквідувати допущені порушення чи оскаржити виставлену вимогу у судовому порядку або виставити заперечення кредитору. Якщо жодна із цих дій не виконана, заборгованість вважається безспірною.
Таким чином, в процесі розгляду справи встановлено, що оскаржуваний виконавчий напис, вчинений нотаріусом 20.01.2021, тобто після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14. Укладений між банком та позивачем кредитний договір, який був наданий нотаріусу для вчинення виконавчого напису, не був посвідчений нотаріально, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.
Крім того, представлену нотаріусу заборгованість не можна вважати безспірною, оскільки судом встановлено, що позивач заперечує суму заборгованості, посилається на застосування строку позовної давності. Вказане є підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Судом було витребувано у ТОВ “Фінансова компанія «Профіт капітал” та ТОВ “КФ.ЮА”, документацію та інформацію щодо підтвердження наявності права вимоги до позивача по кредитному договору №20190524/1-П від 24.05.2019. На момент винесення рішення витребувані та належним чином завірені матеріали від ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ “КФ.ЮА” суду надано не було.
З наданих суду документів неможливо встановити, чи дійсно на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, чи була заборгованість саме такого розміру, відсутній відповідний розрахунок, а також відсутні докази належного направлення та отримання позивачем письмової вимоги про усунення порушень за кредитним договором.
Згідно ст. 13 ЦПК України,суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Статтею 81 ЦПК України, визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд доходить висновку, що заявлені позовні вимоги про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню підлягають задоволенню.
Щодо заявлених позивачем витрат на правничу допомогу в сумі 4000 грн., суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать зокрема витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Пунктом 4 частини 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що договір про надання правової допомоги – домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
За змістом ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 27 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги укладається в письмовій формі та до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.
Згідно зі ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Тобто, розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.
Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, слід виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».
Такий правовий висновок було зроблено Верховним Судом в постанові від 06.03.2019 року у справі № 922/1163/18.
Представник позивача – адвокат Бібліченко М.В., на підтвердження понесених витрат на правову допомогу та їх відшкодування надав: копію договору про надання правової допомоги від 19.05.2021, та копію квитанції до прибуткового касового ордеру від 19.05.2021. (а.с. 79-82). Також, позивач при подачі позову до суду та при подачі заяви про забезпечення позову сплатила судовий збір (а.с. 1).
Надані представником позивача документи відповідно до положень ст. 12,81 ЦПК України є належними доказами сплати ОСОБА_1 грошових коштів за надання професійної правничої допомоги адвоката Бубліченка М.В. у даній справі.
Враховуючи наведені вище положення закону, якими встановлено, що витрати, пов`язані з оплатою професійної правничої допомоги адвоката, несуть сторони, а також той факт, що представник позивача у справі належним чином документально підтвердив такі витрати, і їх розмір не перебільшує суму, визначену умовами договору про надання правової допомоги, що вказує про наявність правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача понесених ним витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 4000 грн.
Крім того, з відповідача відповідно до ст. 141 ЦПК України, слід стягнути на користь позивача витрати по сплаті судового збору в сумі 1362 грн. 00 коп., з яких 908 грн. 00 коп. судовий збір за подання позовної заяви, 454 грн. 00 коп. судовий збір за подання заяви про забезпечення позову.
Керуючись ст. ст. 87, 88 Закону України “Про нотаріат”, ст. ст. 4, 12, 13, 19, 76-81, 133, 137, 141, 211, 259, 263, 264, 265, 268 ЦПК України,
ВИРІШИВ:
Позов представника позивача ОСОБА_1 – адвоката Бубліченка Миколи Вікторовича – задовольнити повністю.
Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис приватного нотаріуса Житомирського районного нотаріального округу Горай О.С. № 4472 від 20.01.2021 року про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Профіт Капітал» заборгованість в розмірі 11 248,90 грн.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт капітал» на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу в розмірі 4000 (чотири тисячі) грн. 00 коп.
Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт капітал», на користь ОСОБА_1 кошти на відшкодування витрат по сплаті судового збору в сумі 1362 (одна тисяча триста шістдесят дві) грн. 00 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Червонозаводський районний суд м. Харкова протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
Представник позивача: адвокат Бібліченко Микола Вікторович, діє на підставі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 3763 від 23.03.2021, місцезнаходження: 61019, м. Харків, в`їзд Даргомижського, 6,
Відповідач: Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт капітал», код ЄДРПОУ 39992082, місцезнаходження: 04071, м. Київ, вул. Набережно-Лугова, 8,
Третя особа: Приватний виконавця виконавчого округу Харківської області Богатиренко Артур Ігорович, місцезнаходження: 61003, м. Харків, м-н Конституції, 14, оф. 3,
Третя особа: Приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, місцезнаходження: 10008, м. Житомир, вул. Велика Бердичівська, 35.
Суддя О.В. Білінська